- потерпілий
- -а, -е.1) Дієприкм. акт. мин. ч. до потерпіти.2) у знач. прикм. Який зазнав чогось тяжкого, неприємного, дістав фізичну або моральну травму. || у знач. ім. потерпі́лий, -лого, ч.; потерпі́ла, -лої, ж. Людина, що дістала фізичну травму, зазнала матеріальних втрат, кривди і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.